 В неділю 21 серпня 2011 року скаути 1-ї Дружини Львівської імені Короля Данила Організації Українських Скаутів (ОУС) відвідала місто Перемишль. Перша краєзнавча експедиція скаутів 1-ї Дружини Львівської імені Короля Данила відбулася успішно. Нажаль літо і в склад учасників експедиції увійшло лише 6 скаутів. Але і в такій кількості шести скаутів. Але і в такій кількості скаути спромоглися гарно провести час. Скаути відвідали Королівський замок, кармелітський та францисканський костели, Римо-Католицьку Катедру та Музей Дзвонів та Люльок, скаути також познайомилися з іншою чудовою архітектурою та краєвидами Перемишля. Однак скаути змогли познайомитися не тільки з архітектурою, чудовими краєвидами та ланшафтом але й покуштувати солодощі та морозиво в затишній цукерні Fiora. Наступну експедицію скаути ОУС 1-ї Дружини Львівської імені Короля Данила планують здійснити в місто Замосць, яке також сильно повязане з історією та культурою України.
Для довідки:
 Пере́мишль (пол. Przemyśl — МФА: ['pʂεmɨɕl]) — місто на правах повіту розташоване за 12 кілометрів від українсько-польського кордону. Населення -- 68 тисяч мешканців, територія -- 44 кв. км. Перемишль лежить над рікою Сян на перетині важливих залізничних та автомобільних шляхів. З 1340 по 1772 роки був центром Перемишльської землі Руського воєводства. У 1975-1999 рр. місто було центром Перемиського воєводства. Зараз є повітовим центром Підкарпатського воєводства.
Ще у X ст. Перемишль був центром князівства племені білих хорватів та осідком найдавнішого на галицьких землях єпископства. Від 980-х років був приєднаний Володимиром Великим до Київської Русі. Потім став центром удільного князівства Рюрика та Володаря Ростиславовичів й одним із значних міст Галицько-Волинського королівства. В ХІ-ХІІІ ст. за Перемишль точилася безперервна боротьба між руськими, польськими, угорськими володарями. Битва під Ярославом 17 серпня 1245 р. закінчила довгий період боротьби Данила Галицького з угорсько-польською коаліцією і чернігівськими князями за галицький престол. Після спустошення околиць Львова та Галича татарами князь Лев Данилович мав намір саме Перемишль зробити головним центром своєї держави. У XIV ст. Перемишль увійшов до складу Польщі, а в 1389 році король Володислав ІІ Ягайло надав місту маґдебурзьке право.
 Місто було важливим торговим та ремісничим центром. У Перемишлі налічували до 18 цехів: шевців (уперше згадано в актах 1386 року), різників (1400), ковалів та слюсарів (1471), седлярів (1482), кушнірів (1509), столярів (1537), пекарів (1558), кравців (1561), броварників (1561), цирюльників (1574), ткачів (1578), капелюшників (1580), крамарів (1591), золотників та малярів (1625), гончарів (1634), музикантів (1754), мулярів та теслярів (1798). Кожен цех мав свою вежу на міських мурах. А з прадавніх часів над містом височів укріплений замок.
У 1657 році перемиські міщани напали на валку, яка везла вино для війська семигородського князя Юрія ІІ Ракоці. Розлючений князь послав військо, щоб здобути Перемишль та вирізати усіх чоловіків. 1 березня 1657 року трансильванські вояки зайняли та пограбували приміський монастир реформатів і розпочали штурм міста. Міщани ледве відкупилися від неприятельського війська, а своїм порятунком стали завдячувати святому Вінцентові, мощі котрого перебувають у Францисканському костелі. Відтоді св. Вінцент став покровителем міста.
У Перемишлі були резиденції греко-католицьких та римо-католицьких єпископів. У 1412 році король Владислав Ягело передав руський кафедральний собор на замку латинникам. У 1460 році розпочалося будівництво нової римо-католицької катедри, яка після численних перебудов збереглася донині.
Православні та греко-католицькі владики Перемисько-Самбірсько-Сяноцької єпархії, окрім Перемишля, перебували в різний час у Валяві, Лаврові, Самборі...
 У 1784 році цісар Йосиф II передав єпархії для кафедрального собору ліквідований монастир отців кармелітів. Натомість від греко-католиків забрали недобудований собор на Владичому. Від нього залишилася вежа з дзиґарем, зараз тут розташований музей люльок. У період діяльності греко-католицьких єпископів Інокентія та Георгія Винницьких, Єроніма Устрицького (1715-1762), Атанасія Шептицького (1762-1779), Максиміліана Рилла (1779-1793), Антона Ангеловича (1796-1808), Михайла Левицького (1813-1818), Івана Снігурського (1818-1848), Григорія Яхимовича (1848-1860), Томи Полянського (1860-1869) та інших Перемишль став важливим осередком галицького національного відродження, який називали "Атенами над Сяном". "Перемишль має великі заслуги у справі перших починів пробудження українського народу до нового життя й до першої освітньої праці та поширення національної свідомості, він навіть випередив до певного ступеня головний і природний осередок українського культурного життя — Львів," — писав перемиський філолог та історик Євген Грицак (1890-1944). З Перемишлем була пов'язана діяльність таких діячів просвіти, науки та духовного життя, як Івана Могильницького, Йосифа Левицького, Йосифа Лозинського, Івана Лаврівського, Івана Мишковського, Михайла Вербицького, Анатоля Вахнянина, Степана Шаха, Уляни Кравченко, Анатоля Курдидика, Василя Пинила... Тут народився і закінчив молодшу гімназію Степан Федак - директор товариства "Дністер", державний секретар харчових справ уряду ЗУНР, тесть Є. Коновальця й А. Мельника.
|
