Нещодавно (а це пройшло три роки )з 24 по 26 жовтня 2008 року у Римі відбувся семінар скаутських лідерів Єврорегіону Всесвітньої Федерації Незалежних Скаутів WFIS на якому було присутньо і 14 скаутів з України з Організації Українських Скаутів ОУС. Це було скаути зі Львова, Києва, Коломиї, Черкас і Жовкви. Крім семінару ми відбули цікаву мандрівку Угорщиною, Австрією, Італією, Сан-Маріно та Ватиканом. бачили Будапешт, Відень, Рим, Ватикан, Сан-Маріно, Венецію. Про це все моя розповідь:
Середа 22 жовтня 2008
День перший
Добираємося до мети
Після ночі проведеної в автобусі, ми добралися зі Львова до Чопу на українсько-мадярський кордон. Цікаве враження. Ще ніколи не був на українсько-мадярському кордоні. Купа автомобілей, закарпатців, циган, повно ікарусів, які прямували з закарпатських міст в сусідні угорські міста. Однак ми простояли недовго і одразу попрямували до угорського кордону. Угорська митниця непривітно зустрічала українців і не така була охайною як наприклад Польська. Однак побачивши українських скаутів ОУС (ми були в скаутському однострої) угорські прикордонники одразу прихильно поставилися до нас. Один угорський прикордонник, який збирав наші документи питається нас: Хто ви такі? Ви скаути? Ми відповіли: Так ми скаути, українські скаути… А куди ви їдете? Ми відповіли: до Риму на скаутський семінар… А запрошення маєте? Ми показали запрошення, на що прикордонник посміхаючись взяв наші паспорти і поставив нам штамп про перетин кордону. Ну раз ви скаути і їдете на семінар, щасливої дороги і ми перетнули кордон, опинившись в Угорщині. Угорщина зустріла нас просторими полями, замками і будівлями. Через декілька годин ми опинилися в Будапешті. Нагадаю, що Будапешт столиця Угорщини, країни, яка межує з нашою державою. Будапешт- старовинне місто, яке складається з двох частин Буди і Пешту. Прибувши до міста ми заглибилися в його історію. Чудесний Замок, Катедра Святого Іштвана, просторий Дунай. Самі навіть мури говорили про його історію. Тут одразу можна було почути про середньовіччя, буремні події 19 століття, можна було почути музику Імра Кальмана і його славетні оперети. А недалеко від центру читав свої вірші Шандор Петефі.Наші скаути бачили і палац королів а нині президентський палац, бачили також Угорський парламент. Варто зазначити, що угорський парламент ззовні зовсім не схожий на нашу Верховну Раду. Зрештою погулявши досхочу по Будапешту, сіли в наш автобус і поїхали далі до Відня.
Варто зазначити, що угорський парламент ззовні зовсім не схожий на нашу Верховну Раду
На будапештському мості
Ну вулицях Будапешта
Відень нас зустрів вже увечері, коли потемніло, однак вулиці були освітлені і ми змогли спокійно добратися до свого готелю, номери якого вже були зарезервовані для нас.Розмістившися в номерах ми вирушили на прогулянку нічним Віднем, який нам здався своєрідною казкою. Однак ми були змучені і лише дійшли центру міста до Віденської Опери і базиліка Святого Карла Боромео
Нині ніч а завтра нас чекає ранок повний наступним пригод.
Четвер 23 жовтня 2008
День другий
У світлі віденського вальсу
Ну! Нарешті! Ми у Відні. Виспавшися в номері вирушаємо до міста. Нас зустрічає член нашої Організації Юля, яка нині перебуває у Відні по міжнародній програмі, вона нам буде гідом по місту. Зібравши речі і занісши в автобус вирушаємо по місту пішки. Дивитися Відень- столицю колишньої Австро-Угорської монархії. Місто замків, храмів і палаців а також садів і квітів. Тут як то кажуть без коментарів. Величавий Собор Святого Стефана, Імператорський палац, костел Августинців, Палац парламенту. Відвідали навіть одну з віденських кав’ярень і випили по філіжанці запашної віденської кави а покуштували віденські тістечка. Особливо скаутам запам’ятався Шьорнбрум- імператорський палац і його прекрасним парком та Оранжереєю
Прогулявшись Віднем ми нарешті вирушили до Риму. Нас чекало Вічне місто і вічний скаутський рух.
На вулицях Відня. Збоку вхід у Віденську оперу. Цілу її не видно

Імператорський палац

Скаути ОУС на вулицях Відня

Скаути ОУС на вулицях Відня
Пятниця 24 жовтня 2008 року
День третій
Ось нарешті дісталися ми Італії. Спочатку нас оточують суцільні Альпи. Ми проїжджали увечері тому можливо бачили не все. Однак все одно вражає. А ще суцільні тунелі, тунелі…Нарешті світліє, а ми в Апенінах, також вражає, і не менше. Однак вже різко контрастується з наших кліматом і рослинністю. І так вітаємо, ми в центральній частині Італії і доїжджаємо до Риму. Вже видно кипариси, пальми, туї, пінії - сосни, які не зовсім схожі на наші сосни. Будинки також зовсім не схожі на наші. Тут ми стали трохи спочити. Деякі скаути старалися все сфотографувати, цікаво ж бо. Між собою також багато спілкувань. Одразу розмови поміж львівськими і черкаськими скаутами ОУС про спільні табори, вишколи. Ми ж одна скаутська організація. Нарешті ми добралися до Риму і власне до одного його з передмість Чампіно. Тут ми розмістилися в одному з хостелів (молодіжних готелей), власне де і проходив семінар. У наших молодших скаутів та й у старших, одразу ж здивування. Багато хто не бачив як ростуть гранати і хорма на дереві. Але годі, ми ж не якісь там дикуни, хай ростуть собі. Однак визнаю чесно не бачив ще такого. На вході нас чекає представник італійських скаутів з Організації FEDERSCOUT з Риму друг Руджеро, який сердечно привітав нас з приїздом. Нас нарешті розмістили. І ми дочікуємося приїзду скаутів з інших скаутських організацій. Близько до вечора почали зїзжатися представники інших скаутських організацій. Вже гамірно. Тут ми і почали знайомитися зі скаутами: італійськими, сицилійськими, швейцарськими. Датських, англійських і німецьких ми вже знаємо (зустрічалися минулого року на семінарі в Празі), ще раз раді були з ними зустрітися. Перша вечеря в італійському стилі. Визнаю чесно не всім українським скаутам було по душі їхня кухня. Мені особисто сподобалося…
Власне наприклад італійські та сицилійські скаути не зацікавлені в дисципліні як наприклад українські, російські, польські, чеські чи наприклад німецькі скаути. Тут зовсім інша ментальність. Чому я про це згадую, та просто до ранку італійці голосно спілкувалися поміж собою, співали пісень, навіть танцювали. А потім зранку о сьомій вже були на ногах J О це сила!!!
На шляху до Риму
Субота 25 жовтня 2008 року
День четвертий
Нарешті день семінару. Відкриття семінару…Що я скажу. Цікавий семінар. Зранку Лінійка - відкриття семінару. Виступали всі: Голова Європейського регіону Всесвітньої Федерації Незалежного СкаутингуWFIS друг Маргон Соренссен з Данії, потім другий голова Європейського регіону Всесвітньої Федерації Незалежного СкаутингуWFIS подруга Джулі Брайсон з Великобританії, надали слово представникам Італійських скаутських організацій-членів WFIS, надали слово й нам. На цьогорічний семінар прибули Скаутські організації з наступних країн: Італія, звісно ж, Данія, Швейцарія, Німеччина, Великобританія, Косово і звичайно Україна, яка була представлена делегацією від Організації Українських Скаутів. За чисельністю ми були на другому місці після італійців. Після лінійки, звичайно ж творчі майстерні. Тут ми могли обрати для себе цікаві для себе творчі майстерні: Майстрування на шклі, пошиття головних уборів, специфічних для італійців, досить доречі схожі на те, що носив Буратіно, майстрування зажимів до скаутської хустки, італійські танці, скаутські пісні, різновиди італійської кухні, виготовлення вина, розпалювання вогнища без сірників та багато чого іншого… Все було з чудовим гумором і сміхом. Визнаю чесно мені сподобалися ці заняття. Наприклад ніколи в житті не робив вітражі, тим більше скаутські J а тепер побачив, що це не так вже й важко. Пригадалося мені як я робив футболки в Польщі, у Тарнові, одразу пригадався той цікавий Зльот. А щодо вина то тут особлива тема. Роблення вина, особливо нормального без усякого сурогату, цікава і важка процедура, але це виглядало смішно, коли виноград, до-речі набагато кращої якості ніж український, клали в велику пластикову миску і товкли ногами J. Після обіду відправилися до самого Риму, звичайно відвідали Римський Форум, Колізей. Цікаво було, і так до пізнього вечора.А після вечері звичайно продовження програми… Я представив фільм про Організацію Українських Скаутів ОУС, визнаю, прийшли на фільм майже всі учасники семінару і скажу відверто, ніхто не пішов з фільму, навіть навпаки, після закінчення фільму, глядачі аплодували нам стоячи.Звичайно наші скаути відверто хвилювалися, переглядаючи кадри. Це ж про них… Я особисто хвилювався, нервово оглядаючи зал, а чи хтось не вийшов не пішов, бо можливо було нецікаво… Ні навпаки, ніхто не вийшов, скоріше навпаки, всі старалися сісти поближче, ніж подивитися детальніше. Після перегляду фільму, представник італійських скаутів підійшов до мене і попросив копію фільму. Звичайно я не відмовився і передав.
Після презентації відбулася скаутська вечірка. З піснями, танцями, забавами… Скажу відверто було весело
на спільному частуванні в італійських скаутів
на спільному частуванні в італійських скаутів
Учасники семінару в тим і наші скаути
В очікуванні відкриття семінару
В очікуванні відкриття семінару
На лінійці-відкриття семінару

На семінарі. Час творчих майстерень

На семінарі. Час творчих майстерень. Вчимося премудростям італійської кухні

На семінарі. Час творчих майстерень. Знову майструємо

На семінарі. Час творчих майстерень. Знову майструємо

На семінарі. Спільне вогнище (по-нашому Ватра). Увечері був дощ, тому спільне вогнище відбувалося в приміщенні і не горіло :) Однак це компенсувалося нам чудовим настроєм і жагучими італійськими танцями під гітару

На семінарі. Спільне вогнище (по-нашому Ватра). Увечері був дощ, тому спільне вогнище відбувалося в приміщенні і не горіло :) Однак це компенсувалося нам чудовим настроєм і жагучими італійськими танцями під гітару

На семінарі. Спільне вогнище (по-нашому Ватра). Увечері був дощ, тому спільне вогнище відбувалося в приміщенні і не горіло :) Однак це компенсувалося нам чудовим настроєм і жагучими італійськими танцями під гітару
Неділя 26 жовтня 2008
День п’ятий
Встаємо самого ранку. Хоч планувалося встати раніше о сьомій, встали о восьмій J Проспали J Так були змучені в суботу, що годі було встати раніше… Але осилили себе і змусили встати. На нас чекають скаутські друзі а також Ватикан, Служба Божа, Благословення Папи. Семінар цього дня також продовжувався, це було продовження творчих майстерень першого дня. Ми ж відвідали практично всі творчі майстерні, тому вирішили відвідати Ватикан і потім встигнути на лінійку-закриття. Так ми і зробили. Зібравшися і поснідавши ми вирушили до Ватикану. Нарешті добравшись скажу вражає. Величезний Собор, величезна площа і багато, багато людей. Серед них зустріли дуже багато українців. Так українців, наших рідних земляків, паломників, вже місцевих. Одна жіночка, яка вже тут живе-заробітчанка, аже розплакалася коли побачила скаутів (ми були в однострої), каже, що приємно бачити своїх, а вона з Львівщини, та ще й скаутів… Доречі в Італії ми зустріли дуже багато українців, докладно на кожному кроці, де б ми не ходили… Але повернемося до Ватикану. Нарешті Папа з недільною молитвою Ангел Господній і своїм пастирським благословенням. Спочатку прочитав проповідь, тема стосувалася Світової економічної кризи а потім молитва і благословення. Ми стали прямо біля віконечка і тому нам було видно постать Папи і було його чути наживо. Це справляло враження. Потім зайшли в самий Собор Святого Петра. Перетинаємо пункт пропуску, щось на зразок прикордонного поста. Крізь металошукачі… І нарешті в Соборі. Скажу докладно, ці миті треба пережити. Сотні скульптур, ікон, розписів, саркофагів де спочивають Святіші Отці. Знаєте почуття і всіх було різне. У когось наверталися сльози від розчулення, хтось ретельно все знімав, хтось дуже швидко і нервово говорив ділячися враженнями. І нарешті купол Собору Святого Петра. Відверто скажу і тут ми зустріли українця. Він якраз стояв на вході до купола. Побачивши нас в однострої, провів нас безкоштовно. Сам родом з Полтави, а тут вчиться в Духовній Семінарії на священника.Але щоб добратися до купола, треба було пройти величезний шлях сходами. Уявіть, це собі вилізти на останній поверх, приблизно так 40-50 поверхового хмарочоса. Але ноги несли самі, попадаєш в башту і мусиш йти вгору по спіралі, тому якби хотілося назад це неможливо. Побували не тільки в Соборі і куполі, були ще в крипті Святіших Отців, в тому числі були і на могилі Івана Павла Другого попереднього Великого Папи, визначної постаті в історії людства. Помолилися біля Нього, попросили благодаті. Папа Іван Павло Другий справжній святий, ще за життя.Ось на тому і завершилися наша мандрівка до Ватикану. Пора їхати в Чампіно, нас чекають наші скаутські друзі, і українські скаути, а також довга дорога додому черед Сан Маріно і Венецію. Приїхавши до готелю ледь встигли на лінійку закриття. Потім мали розмову з другом Маргоном і Джулі. Маргон запитався, про ціль нашого скаутингу, яка мета і які програмні засади. Звичайно ми дали гідну відповідь. Попрощалися також з Руджеро. Друг Руджеро один з керівників Італійського скаутингу запросив нас в гості, до Риму, до італійських скаутів. Ми звичайно запросили в Україну.Так в нас завершилися римські дні, від’їзджаємо додому, звичайно через Сан Маріно і Венецію. Ура, друзі!!! Нас Чекає Сан Маріно, одна з найменших країн світу.Їхали довго, але все-таки приїхали. Ось нарешті Ріміні і, звичайно, Сан Маріно.Сан Маріно одна з найменших країн Світу. Нагадаю, найменша країна Світу це Ватикан, друга це Монако, Сан Маріно це третя найменша країна світу. Зате дуже чиста і затишна. Вулиці дуже освітлені (це була ніч), все чисто, багато квітів і зелені.На всіх справила надзвичайне враження ця красива країна. А ще одна цікавинка. Сан Маріно чисто гірська країна, яка стоїть на трьох пагорбах, в Аппенінських горах.Подивившись замок, погуляли вузенькими вуличками, парками. Все дуже гарно. Гуляли три години по містечку Сан Маріно- столиці Республіки Сан Маріно.
Вже майже ранок і ми вирушили до Венеції…
Мандрівка скаутів ОУС по Риму
Мандрівка скаутів ОУС по Риму
Мандрівка скаутів ОУС до Собору Святого Петра в Ватикані
Мандрівка скаутів ОУС до Собору Святого Петра в Ватикані
Понеділок 27 жовтня 2008
День шостий
Завжди туманна Венеція
Viva Venezzia радісно ми кричимо. Прокидайтеся, друзі скаути! Ми у Венеції!!! Але до самого центру Венеції треба ще їхати з хвилин так двадцять. Сіли в громадський транспорт і поїхали… Проїзджаємо повз Венеціанську Затоку Адріатичного моря, великі пароплави...Вражає…Нарешті центр Венеції. Виходимо з автобуса. Нас зустрічає пішохідний міст, гондоли, привітні венеціанці. Навкруги велика чисельність туристів-іноземців, чути навіть російську. Побачили навіть українську вивіску, про необхідність користатися з Western UnionНе перший раз в житті бачив місто на каналах, був в Санкт-Петербурзі, Амстердамі але все одно не так часто бачу місто де стільки води…J Вузенькі вулички, чудові з архітектурної точки зору храми, палаци. Особливо вражає Палац Доджів та Собор Святого Марка. Собор Святого Марка в мавритансько-візантійському стилі і тому видастся що він православний. Насправді він католицький але венеціанського обряду (своєрідне поєднання латинського, візантійського і місцевих звичаїв). Саме вірних венеціанського обряду є мало і вони зосереджуються тільки в декількох храмах Венеції. Після дев’яти годин мандрівки Венецією вирушили на автостоянку до автобуса. Зрештою вирушили автобусом вже додому. Отож і на цьому фактично наша мандрівка добігала кінця. Враження і спогади ділилися в дорозі, готувалися нові плани і завдання, скаути розповідали один одному свої враження, розповідали, що робили за час заходу. Ранок вже угорсько-український кордон. Ми вже на території України, нашої держави. Через декілька годин Львів. На тому ми прощаємося один з одним (неправда, не прощаємося а кажемо до-побачення і «готуйсь»! бо зустрінемося дуже швидко). Захід об’єднав навколо себе представників Організації Українських Скаутів ОУС зі Львова, Києва, Черкас, Коломиї (Івано-Франківщина).Ми пережили прекрасні хвилини нашого скаутського життя. Бо і скаутинг є прекрасними хвилинами нашого життя, а Організація Українських Скаутів ОУС вкотре підкреслила свою дієвість та ефективність.
Таємниче Сан Маріно

Мандрівка скаутів ОУС по Сан Маріно (столиця незалежної держави: Республіка Сан Маріно)

Мандрівка скаутів ОУС по Сан Маріно (столиця незалежної держави: Республіка Сан Маріно)

Таємниче Сан Маріно
Всі фото коротше кажучи дивіться Тут в фотоальбомі ОУС Вконтактє
Друг Олександр Мацієвський асистент скаутмайстра |